Книжки Meridian Czernowitz тепер у Kuka — розповідаємо, чому це варто прочитати

Meridian Czernowitz — це не просто видавництво. Це літературне середовище, в якому поєднуються сучасна українська поезія, актуальна проза та інтелектуальна публіцистика.
Засноване в Чернівцях — місті з глибоким літературним корінням — Meridian Czernowitz стало центром тяжіння для талановитих авторів з України та з-за кордону. Вони видають сміливі книжки, організовують міжнародні літературні фестивалі, читають тексти вголос на площах і у залах, просувають українське слово в Європі та світі.

Їхні книжки — це водночас культурні події, філософські розмови і жива мова сьогодення. А тепер вони ще й у Kuka.

Книжки, з яких варто почати

«Ворошиловград», Сергій Жадан

Цей роман починається як щось просте: герой приїздить у рідне місто, аби тимчасово доглянути за бізнесом брата. Але замість кількох днів він влипає у степовий пейзаж Донбасу так, ніби тут його і чекали — зі старими друзями, циганами, місцевими рейдерами, футбольними матчами й літрами алкоголю.
Жадан пише так, що в кожному абзаці звучить музика — переважно джаз, трохи панку, трохи блюзу. Це історія про те, як минуле тягне тебе назад, коли ти вже наче вирвався. Про те, як складно не втратити себе, коли навколо — гопники з «понятіями», відсутність майбутнього і степ, який краще за психотерапевта розуміє, чим ти живеш.
Це одна з тих книжок, які читаєш не очима, а внутрішнім слухом — у ритмі старого Walkman'а. Недарма BBC визнала її «Книгою десятиліття».

«Пісня відкритого шляху», Артем Чех

«Колишній кріпак, що став героєм американської мрії» — звучить як іронія, але в руках Артема Чеха — це багатошарова, символічна подорож через континенти, історії, особисту трансформацію.
Це роман про свободу. Не як абстрактну категорію, а як досвід — вимучений, проклятий, але свій. Тут є Америка з її війною, зламами, дорогами. Є українське коріння і довгий шлях через втрати, до себе, свого голосу, своєї нації.
Книга дихає музикою: Вітмен, Ніл Янг — не просто згадки, а саундтрек до внутрішнього кіно. І якщо у вас теж є відчуття, що весь цей світ — суцільна дорога, ця книжка стане на ній добрим попутником.

«Радіо Ніч», Юрій Андрухович

У цьому тексті усе навпаки: герой — музикант і колишній революціонер — перетворюється на вигнанця, а бунт — на спогад. Йосип Ротський змушений тікати: від режиму, від любові, від себе. Але тікати — значить постійно говорити з тінню.
Це роман, в якому фентезі переплітається з політичним трилером, а барикади — з таємницями банківських рахунків, в’язницею і радіоефіром, що ведеться з підпілля.
Андрухович створює світ, де іронія і щем — не протилежності, а частини одного болю. Це його найгостріший і водночас наймеланхолійніший роман.
Уявіть Девіда Бові, який виконує свою останню пісню десь із львівських підвалів — і ви отримаєте емоційний вайб цієї книжки.

«Так, але», Тарас Прохасько

Якщо шукаєте сюжет — ця книжка не для вас. Якщо шукаєте життя — от саме воно тут. У дрібницях: гойдалках, фіранках, розмовах про щастя, нічних переходах через місто чи ранковій каві в Карпатах.
Прохасько пише тексти, які не мають початку й кінця, бо в них є лише теперішнє — повне, щільне, щемке. Це не есеї, не оповідання, а щоденник того, як бути уважним.
У кожному абзаці — відчуття, ніби тобі тихо говорять щось дуже важливе. Не намагаючись переконати, а просто ділячись. Цю книжку не читають — її вдихають.

«Орден мовчальниць», Катерина Калитко

Це поезія, яка не просить дозволу — вона одразу заходить всередину. Катерина Калитко в цій збірці говорить про досвіди, які зазвичай ховають у мовчанні: жіночу втому, памʼять поколінь, біль, який не істеричний, а глибоко витриманий.
Це вірші про жінок, які не кричать — але яких чують. Їхнє мовчання стає голосом. У кожному рядку — тиша, що дзвенить, як струна. Це книжка, яку читають повільно. І перечитують, коли світ навколо стає надто гучним.

‍

Ці книжки не просто для читання — вони для розмов, роздумів, та насолоди. І ми раді, що відтепер Meridian Czernowitz доступне в нашій бібліотеці.
Читайте, діліться, знаходьте близьке й відкривайте нове.
А якщо ще не зареєстровані в Kuka — саме час долучитись. І почати, наприклад, з Жадана чи Калитко.